Сторінка класного керівника

8 клас

01 вересня
(п'ятниця)

Любі мої восьмикласники та їх батьки!!!

Від усієї душі вітаю вас з Першим вересня! Щиро бажаю вам терпіння на новий навчальний рік, натхнення на нові звершення, позитивних емоцій в усьому і, обов'язково, мирного неба. 

7 клас

19 травня
(п'ятниця)

10 основних правил дорожнього руху

(відеопам'ятка)

Заглиблюватися в тонкощі батькам не потрібно. Принаймні, поки дитина мала. А от пояснити малюкові ази безпеки на дорозі батьки просто зобов’язані! 

Навіть 3-річний малюк повинен знати, що на дорозі треба поводитися акуратно і уважно. Дорога – не місце для гри і бігу, тому що по ній їздять машини, від яких потрібно триматися подалі на безпечній відстані. 

10 основних правил: 

1. Ходити потрібно по тротуарах, тільки з правого боку. 

2. Переходити вулицю необхідно тільки по пішохідному (або підземному) переходу. 

3. Переходити вулицю можна тільки на зелене світло світлофора. 

4. Червоний і жовтий сигнали світлофора означають, що йти заборонено. 

5. Якщо збираєшся переходити дорогу, подивися, чи немає поруч машин. 

6. При переході дороги спочатку дивимося наліво, доходимо до середини і дивимося направо, тільки тоді продовжуємо шлях. 

7. При переході через дорогу треба міцно тримати маму (або іншого дорослого) за руку. 

8. Не можна перебігати дорогу, особливо якщо поблизу автомобіль. 

9. Не можна обходити стоячий автобус - це небезпечно. Треба почекати, поки автобус від’їде від зупинки. 

10. За містом потрібно йти по узбіччю, назустріч їдучим машинам (тобто по лівій стороні дороги). 

Будьте уважні на дорозі!!!

18 травня
(четвер)

Вишиванка - твій генетичний код

(інформаційно-пізнавальна година)

Із знання свого родоводу, історії свого рідного краю починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник – все це родовідна пам'ять, наша історія, наші символи.

Вишиванка – це генетичний код української нації. І це нам може засвідчити один дуже стародавній переказ.

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Польщі – здатність до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики... обрадувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав її Бог:

–  Хто ти? Чого така сумна?

Дівчина відповіла:

– Я – Україна, а плачу я, бо стогне моя земля... Сини мої на чужині, на чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди, ні волі.

– Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю чим можу зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла піти, але Бог зупинив її:

– Зачекай. Є в мене неоціненний дар, який прославить твій народ на цілий світ. Від сьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю , і буде нескорений твій народ. Візьмеш плуг, і заколоситься на ваших полях жито-пшениця. А в хаті твоїй буде панувати краса і затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Все це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили і бажанню працювати заради власного добробуту.

      Прийняла з вдячністю дівчина Божий дар, і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, що присвятили себе мистецтву народної вишивки.

Якою би не була в кожного з нас доля, як би не складалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була би за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам'ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції!

15 травня
(понеділок)

Сім'я - храм любові та добра

(година спілкування)

15 травня - Міжнародний день сім'ї. В це свято принято дарувати теплі слова та подарунки членам своєї родини, а також проводити час разом.

Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.
Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

12 травня
(п'ятниця)

День матері - історія та традиції свята у різних країнах

(усний журнал)

14 травня 2023 року в Україні, як і в більшості країн світу, святкуватимуть міжнародний День матері. Дата святкування нефіксована і припадає на другу неділю травня.

«Мама – це єдина людина, яка любить тебе по- справжньому, просто за те, що ти є.» 
К.Пірс

10 травня
(середа)

Знає хай дитина кожна - жартувати з вогнем не можна!

(вікторина)

Правила пожежної безпеки.

  • Якщо ви побачили пожежу, ніколи не панікуйте.
  • Одразу потрібно повідомити про це дорослим або зателефонувати за номером 101.
  • Якщо пожежа застала вас вдома, намагайтесь вибратися з приміщення.
  • Дотримуйтесь правил протипожежної безпеки під час ігор з однолітками.
  • Застерігайте молодших від ігор із сірниками.

09 травня
(вівторок)

День Європи в Україні. Європейський калейдоскоп

(виховна година)

У нашій державі щороку відзначали День Європи у третю суботу травня. 

Цьогоріч Україна вперше за двадцять років долучиться до заходів з нагоди Дня Європи — свята, яке традиційно 9 травня відзначається в Європейському Союзі та інших країнах на знак миру та єдності на континенті"Будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм", — сказав президент Володимир Зеленський у зверненні 8 травня після підписання указу про щорічне відзначення свята в Україні.

Історія появи свята

У країнах Євросоюзу День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають 9 травня. Цю дату затвердили у 1985-му році на саміті Європейської ради в Мілані, оскільки 9-го травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільности, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише "не можна було уявити, а й вони були неможливими". У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи.

Тому 9 травня вважається днем народження Європейського Союзу. Доти День Європи відзначали 5 травня, адже цього дня у 1945-му була створена Рада Європи. Тепер ця дата залишилася лише щорічною згадкою про заснування цієї міжнародної організації.

Нині для українців цей день набув особливого значення, адже нашу країну та ЄС єднають не лише спільні цінності, історія та культура. Наразі, країни, які раніше були просто сусідами, стали для нас насправді близькими друзями, помічниками та для багатьох –  прихистком та порятунком від російської агресії. Водночас українські воїни стали для європейців міцним щитом, який боронить фактично всю Європу від агресивних імперських амбіцій кремля. Українці тепер – приклад мужності, незламності та героїзму, а також єдності.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

08 травня
(понеділок)

Не загасити пам'яті вогонь...

(патріотична мандрівка)

 Пам'ять … Вона нетлінна і вічна.

Вона дивиться на нас зі старих фотографій, сумних похоронок, листів з фронту, які зберігають донині діти, рідні, онуки і правнуки.

Пам'ять… Вона не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії великої народної перемоги над фашизмом.

Сьогодні по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутній.

Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови.  Ми – єдина Україна! Ми знаємо, що ми єдині, що перемога буде за нами. 

04 травня
(четвер)

Правила поведінки при виявленні обірваного електричного дроту

(бесіда)

 Необхідно відкинути дріт можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми. Якщо ви побачили обірваний електричний дріт, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву. 

Виявивши обірваний електричний дріт, категорично забороняється доторкатися до нього. У цьому випадку необхідно відразу ж організувати охорону на місці розриву дроту, припинити рух пішоходів і транспорту, попередити дорослих, які повинні зателефонувати в підприємство електромереж . Самим триматися подалі, метрів за 10 так як електрострум може передатися по землі.

      Доторкнувшись до обірваного дроту, людина часто не в силах самостійно розтиснути пальці і відвести руку. Справа в тому, що електричний струм викликає мимовільне, судорожне скорочення м’язів. Ці м’язові спазми і не дають людині, якою б вона не була сильною, самій звільнитися від дроту. Особливо треба бути обережним під час бурі, снігопаду, ожеледі, ремонтних робіт, спилювання дерев, грози, сильного дощу, коли бувають часті випадки обриву електричних дротів.

01 травня
(понеділок)

Історія і традиції свята 1 Травня

(виховна година)

Сьогодні у світі відзначають День праціПершотравеньДень весни. Люди збираються великими компаніями, запихають шампури в рюкзаки і їдуть замісто – смажити м'ясо або саджати картоплю.

В українців ставлення до цього свята досить суперечливе. Частина тішиться додатковому вихідному, інші – називають його пережитком "совка". Насправді ця дата сягає корінням зовсім іншої епохи й континенту. А від її пролетарського символізму за понад сто років залишилося не так уже й багато.

КОРОТКО ПРО 1 ТРАВНЯ

28 квітня
(п'ятниця)

Традиції збереження здоров'я

(година спілкування)

Всесвітній день охорони праці

Міжнародна організація праці, МОП оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці, або Всесвітнім днем безпеки та здоров'я на робочому місці, для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше цей день відзначили в 2003 році.

Міжнародний день пам'яті усіх жертв праці

1989 року американські та канадські робітники започаткували День пам'яті загиблих на робочому місці. Після цього подібні заходи організовувались у всьому світі.

За оцінками Міжнародної організації праці щодня у світі внаслідок хвороби чи нещасних випадків на виробництві помирають близько 5 тисяч людей. За рік ця цифра становить від 2 до 2,3 мільйона випадків – з них 350 тисяч випадків це – нещасні випадки на виробництві, 1,7 – 2 млн – смерть у результаті профзахворювання.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

26 квітня
(середа)

Національний музей "Чорнобиль"

(віртуальна екскурсія)

У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталося два вибухи, що повністю зруйнували реактор. Через вибух почалася пожежа, а повітря було забруднене радіоактивними речовинами, виверження яких вдалося зупинити тільки в кінці травня 1986 року.
Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну, Білорусь, Росію, а також значну частину європейських країн. Жителів прилеглих міст евакуювали, радіоактивному випромінюванню піддалися близько 600 000 чоловік, перш за все ліквідатори катастрофи.
В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, а навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. В даний час над зруйнованим четвертим четвертим енергоблоком АЕС встановлено саркофаг - новий безпечний конфайнмент, запущений в експлуатацію в липні 2019 року.

24 квітня
(понеділок)

Знавці правил дорожнього руху

(вебквест)

Ми не можемо уявити свого життя без транспорту, без доріг, світлофорів, пішохідних переходів. Відстані між районами, установами, магазинами такі значні, що подолати їх можна тільки за допомогою транспорту.

Отже, транспорт - наш вірний друг! Але, забуваючи про власну безпеку,  нехту-ючи правилами дорожнього руху, люди можуть стати жертвою своєї необдуманої поведінки. Адже транспорт може бути не тільки корисним, а й небезпечним, якщо не знаєш правил дорожнього руху.

21 квітня
(п'ятниця)

День Землі. Історія заснування

(інтерактивний урок)

«... День Землі - це день відповідальності перед
нашою планетою, відповідальності перед людьми, які її
населяють, перед самою природою, частиною якої ми є».
С.П. Капіца

Свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа. День Землі спочатку відзначався у березні у день рівнодення, коли природа прокидається і все навколо наповнюється життям. З давніх часів з цим періодом пов’язувалися надії і сподівання на перемогу сил світла над темрявою. Це час, коли в багатьох країнах північної півкулі святкувався новий рік.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем.

ЦІКАВІ ФАКТИ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

УРОК

19 квітня
(середа)

Бережись вогню!

(вікторина)

Найбільша цінність – людина, її життя та здоров’я. Але постійно збільшується кількість нещасних випадків, пожеж, які впливають на здоров’я людей. І все через те, що люди не виконують правил пожежної безпеки.
Але важко собі уявити життя людини без вогню.
Вогонь – друг людини. Але якщо він потрапить у невмілі руки, то може стати ворогом.
Пам’ятайте! Вогонь стає ворогом, якщо з ним поводитись необережно. Наслідком неправильного і необережного поводження з вогнем є пожежі.
Пожежа – оце стихійне лихо, під час якого вогонь виходить з-під контролю людей і призводить до великої шкоди, а часто й до загибелі людей. Щоб не виникла пожежа, треба знати і виконувати правила пожежної безпеки.

17 квітня
(понеділок)

Ознаки отруєння. Запобігання отруєння чадним газом. Домедична допомога при отруєнні газом

(бесіда)

Чадний газ або оксид вуглецю- це продукт горіння в умовах нестачі кисню. Чадний газ є дуже небезпечним для організму людини. Він не має запаху і кольору, відповідно отруєння може настати непомітно.
Навіть незначні його кількості, що потрапляють у повітря і вдихаються людиною, викликають у людини запаморочення і нудоту.
Відтак, якщо в приміщенні немає достатнього доступу свіжого повітря, погано працює вентиляція, забиті димарі, то там може накопичуватись чадний газ. Окрім цього, вітряна погода може спричинити зворотну тягу в димових та вентиляційних каналах, а через це небезпечні продукти горіння не виводимуться назовні і накопичуватимуться у приміщенні.

14 квітня
(п'ятниця)

Бережи природу від людського роду!

(екологічний урок)

Після недавніх досліджень з’ясувалося, що найчистіше повітря в світі «живе» на острові Тасманія, який знаходиться поруч з континентом Австралія. На початку цього тисячоліття Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала звіт про забруднення навколишнього середовища. Результати дуже сумні. Наприклад, в Каїрі, повітря дуже сильно забруднене. Дихати «під відкритим небом» там цілий день, для організму, все одно що викурити пачку цигарок.
Середньостатистичний автомобіль виробляє більше 0,5 кілограм відходів у вигляді газу менше, ніж через кожні 35 кілометрів шляху. Всього чотирьох літрів машинного мастила досить, щоб було отруєно понад 4 мільйона літрів чистої питної води. Виробництво металу є джерелом 6% всієї емісії вуглекислого газу в атмосферу нашої планети.

Природа самодостатня і цінна сама собою. І завдання людини — не зашкодити, оскільки вона є лише частинкою цієї природи. Ми живемо на прекрасній планеті Земля та всі відповідальні за неї. Але люди забруднюють довкілля, шкодячи цим і собі. Сьогодні ми хочемо привернути загальну увагу до збереження природи.

Весна — пора пробудження первоцвітів, вони милують наше око своєю красою, ваблять ніжним ароматом.

Любі друзі! Не зривайте для букетів багато квітів. Ні в якому разі не виривайте первоцвіти з цибулинкою, бо цим ви сприяєте знищенню рослин. Нехай побачать цю красу інші люди, нехай комахи поживляться солодким нектаром їхнього цвіту.

Якщо все-таки вирвалась рослина з цибулинкою, посадіть її в тінистому куточку свого саду чи двору. І первоцвіти самі прийдуть до вас, порадують навесні вас і ваших близьких своєю красою і ароматом.

Пам’ятайте! Природа потребує розуміння і захисту з боку людини. Живіть у гармонії з природою.

Завдання кожної людини – берегти нашу планету, а особливо ту територію, де вона живе сьогодні, де будуть жити її діти завтра!

Ми – господарі нашої планети, а вона для нас – наше життя. І берегти природу – значить берегти Батьківщину!

Долучайтесь до покращення екологічної ситуації на планеті. Адже ми, як і рослини та тварини, є частинкою природи, її невід’ємною складовою. Тому хочеться звернутися до всіх людей на Землі зі словами:

  • Будьте свідомими щодо гармонічного існування людини з природою!
  • Формуйте екологічну культуру та поняття органічного життя!
  • Розширюйте поняття про довкілля і будьте у своєму довкіллі турботливими господарями!
  • Виховуйте любов до природи та інтерес до її охорони!

12 квітня
(середа)

Вперед у майбутнє: відкриваємо таємниці космосу

(інформаційно-пізнавальна година)

12 квітня весь світ відзначає День космонавтики та авіації. Це свято з'явилось на честь першого польоту у космос людини і тим самим воно підкреслює нестримне бажання людства до пізнання нових знань. 

11 квітня
(вівторок)

Уроки пам'яті людської

(виховна година)

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів відзначається 11 квітня за ініціативою ООН.
11 квітня 1945 в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців, і вийшли на волю. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління.
Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.
За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни колишнього Радянського Союзу.

07 квітня
(п'ятниця)

Здоров'я - джерело життя

(тренінг)

Найціннішим для кожної людини є її здоров’я. Це одне з джерел радості, щасливого життя, також – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб. Коли ви веселі, їсте з апетитом, міцно спите, вдень рухливі і спритні – ви здорові і легко впораєтеся з будь-якою справою. Купити здоров’я неможливо, тому його потрібно зберігати і зміцнювати. Спосіб життя найсуттєвіше впливає на здоров’я. Відомо, що здоров’я на 50% залежить від способу життя.


ТРЕНІНГ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

06 квітня
(четвер)

Знавець олімпійського спорту

(вікторина)

Олімпійські ігри — це захоплюючі всесвітні змагання, що вражають красою та видовищністю. Тисячі людей кожні чотири роки поспішають до міста-господаря чемпіонату, щоб повболівати за улюблену збірну і на власні очі побачити нових спортивних зірок світу. 

Частина 1

Частина 2

04 квітня
(вівторок)

Що таке НАТО?

(інформаційна година)

Організація Північноатлантичного договору, також Північноатлантичний альянс або НАТО — міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 29 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.

Це альянс, покликаний захищати не тільки владу тої  чи іншої країни, але й цінності, на службу котрим поставлена ця влада. НАТО захищає не державний суверенітет або якийсь тип геополітичних інтересів, а й окремий тип людської культури та цивілізації. 

03 квітня
(понеділок)

Правила безпечної поведінки на воді та біля води

(відеолекторій)

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення  правил поведінки на воді дітям. 

Правила безпечної поведінки на воді та біля води:

  • діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
  • вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
  • не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;
  • не можна запливати за обмежувальні знаки;
  • слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;
  • якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;
  • не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
  • не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;
  • не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
  • не подавайте без потреби сигналів про допомогу;
  • не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
  • купатися рекомендовано вранці i ввечері;
  • не слід купатися наодинці;
  • не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
  • не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.
  • не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Бережіть себе!

31 березня
(п'ятниця)

Щирий сміх подовжує життя

(онлайн-гра)

З Днем сміху, жартів і бешкетних розіграшів! Добрий, веселий сміх - це чудовий вітамін для всіх, наймогутніший і безцінний еліксир життя.

Існує кілька версій народження цього веселого свята. Одні вважають, що це нагадування про давнє свято весни, який, справлявся в квітні і супроводжувався іграми та жартами. Інші вважають, що звичай ставити в смішне становище своїх друзів і знайомих народився в середні століття.

День жартів і сміху відзначався ще в Стародавньому Римі. Називався він "Свято дурнів".

У цей день побажаємо один одному якомога частіше сміятися, і в усі інші дні теж. На думку медиків, сміх благотворно впливає на фізичний стан людини, знімає напругу, знижує кров'яний тиск, продовжує життя. Норвезькі лікарі вважають, що три хвилини сміху дорівнюють п'ятнадцяти хвилинах фізичної зарядки.

Афоризми про сміх
  • Сміх - це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя. (Віктор Гюго)
  • Тільки в ті миті, коли ви бачите людей смішними, ви дійсно розумієте, як сильно ви їх любите! (Агата Крісті)
  • Думайте, над чим ви смієтеся. Цілком можливо, що ви смієтеся над власною дурістю. (Віталій Шум)
  • Самий веселий сміх - це сміятися над тими, хто сміється над тобою. (Василь Ключевський)
  • Дорослим ви стаєте того дня, коли ви вперше по-справжньому посміялися… над самим собою!.. (Етель Баррімор)
  • Краще сміятися, ніж плакати, особливо, якщо і те, і інше даремне. (Еріх Ремарк)
  • Причина сміху виявляє рівень розвитку людини. (Марті Ларні)

29 березня
(середа)

Вогнепальна зброя - не іграшка. Небезпечність виготовлення та випробування вибухових пакетів, користування мисливськими рушницями

(лекція)

Сучасна вогнепальна зброя має велику силу пострілу і тому є небезпечною. Здавна існує таке правило: зброя повинна зберігатись незарядженою. Проте в результаті необачності, поспіху та з інших причин трапляється так, що у вогнепальній зброї містяться набої.

Зброю ні в якому разі не можна наводити на людей, натискати на спусковий крючок. І взагалі вогнепальна зброя – це не іграшка. Вона створена, щоб убивати.

Великої шкоди життю і здоров’ю дітей може завдати сучасна вогнепальна зброя (газові пістолети, гвинтівки) , яка є у їхніх батьків. Нерідко діти беруть зброю, щоб погратися з друзями, показати товаришам, розіграти їх або полякати когось.

Таке бешкетування часто закінчується нещасним випадком, в результаті якого вони стають інвалідами або навіть втрачають найдорожче для людини – життя.

Вибухонебезпечні є легкозаймисті суміші сірки, борошна, цукру, вугілля і деревини з повітрям. Часто діти самотужки виготовляють і випробують вибухові пакети. Це часто призводить до каліцтва і смерті.

Вогнепальну зброю слід зберігати в спеціально призначених для цього місцях, недоступних дітям.

ЛЕКЦІЯ

27 березня
(понеділок)

Сучасне рабство. Торгівля людьми

(виховна година)

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу!

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

24 березня
(п'ятниця)

Туберкульоз: історія, форми та розповсюдження

(перегляд та обговорення відео)

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке спричиняють різноманітні види мікобактерій. Найчастіше страждають легені. Однак буває, що патологічний процес розвивається і в інших органах та тканинах. З давніх часів туберкульоз вважається поширеною хворобою. Проте термін вперше був введений лише наприкінці 18 – початку 19 століття. 

Інфекційна природа захворювання була доведена у 1865 році. А ось збудника – мікобактерію – відкрив Робет Кох у 1882 році. Він також довів наявність природного імунітету до хвороби та отримав туберкулін, який використовується і сьогодні. За свої розробки Кох у 1905 році був нагороджений Нобелевською премією. У 1909 році вчені довели можливість внутрішньошкірної проби, яка отримала назву манту. Через 10 років дослідники розробили вакцину усім відому як БЦЖ, котрою через три роки була вакцинована перша дитина в світі. З 1956 року вакцинація БЦЖ стала обов’язковою. І через 6 років пероральний метод вакцинації був замінений на більш ефективний – внутрішньошкірний. 

Щодо боротьби проти туберкульозу, то першою людиною в Україні став академік Яновський. Він організував першу діагностичну бактеріологічну лабораторію у Києві, товариство боротьби з туберкульозом та тубсанаторій. А ось науково-дослідний інститут туберкульозу в Києві був відкритий у 1935 році. Згодом в кожній області були відриті протитуберкульозні диспансери та лікарні. 

Щодо розповсюдження хвороби, то Україна входить до четвірки країн з найвищими показниками захворюваності, причому мультирезистентною формою туберкульозу. За даними ВОЗ серед хворих з такою формою, які розпочали лікування у 2013 році, в Україні ефективність лікування є найнижчою – 39%. Загалом, в цій когорті тільки в п’яти країнах ефективність лікування становила нижче 50% – це Індія, Філіппіни, Росія, ПАР та Україна.

22 березня
(середа)

Вода - джерело життя

(екологічний вебквест)

22 березня під егідою Організації Об’єднаних Націй відзначається Всесвітній день водних ресурсів. Ідея проведення такого дня вперше була проголошена на Конференції ООН з охорони навколишнього середовища та розвитку, яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. З тих пір Всесвітній день водних ресурсів проводиться щорічно з метою зосередити увагу на важливості доступу до прісної води, а також пропагувати методи сталого використання прісноводних ресурсів. Адже вода на Землі – буквально означає життя, і про це мають пам’ятати не тільки ті держави, де вода, через її нестачу, цінується на вагу золота, а, взагалі всі жителі нашої планети.


Вебквест можна пройти ТУТ

17 березня
(п'ятниця)

Правила протипожежної безпеки

(вікторина-змагання)

ПАМ'ЯТКА
Щоб не сталося пожежі:
1. Ніколи й ніде не грайте із сірниками й запальничками.
2. Самостійно не запалюйте газову плиту, а в сільському будинку не намагайтеся розтоплювати піч.
3. Не залишайте без догляду ввімкнені праску або чайник.
4. Не грайте з бензином, гасом й іншими рідинами, які можуть спалахнути.
5. У лісі не розпалюйте багаття без дорослих.


14 березня
(вівторок)

Фантастичне число світової науки

(онлайн-гра)

14 березня у світі щорічно відзначається одне з самих незвичайних свят - Міжнародний день числа «Пі». З цим числом ми стикаємося вже в молодших класах школи, коли починаємо вивчати коло. Число «Пі» - це математична константа, яка виражає відношення довжини кола до довжини її діаметру. В цифровому вираженні "Пі" починається як 3,141592... і має нескінченну математичну тривалість.

Історія числа "Пі"

Вперше День числа «Пі» відзначили в 1988 році в науково-популярному музеї Експлораторіум в Сан-Франциско. Придумав це свято роком раніше фізик з Ларрі Шоу.

Дату 14 березня він вибрав не випадково, адже у загальновідомому числі «Пі» цифри вказують на 3 (третій місяць в році), і 14 число березня. Фізик зробив все можливе, щоб святкові події в честь цього числа були настільки ж яскравими і значущими, як і інші свята.


09 березня
(четвер)

Шляхами Кобзаря

(онлайн-подорож)

Тарас Шевченко…   Для кожного з нас це ім’я асоціюється з чимось дуже рідним, близьким , українським. Для когось він – непримиренний борець за волю, для інших – тонкий, натхненний лірик. Постать Великого Кобзаря привертає науковий інтерес мистецтвознавців, істориків, культурологів тощо.

Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами.

Т. Шевченко все своє життя, весь свій могутній талант присвятив українському народові: своїм сучасникам і нам, нащадкам. Будьмо вдячні йому і за «Заповіт», і за «Гайдамаків», і за «Катерину». Читаймо Шевченкові твори, вивчаймо їх, шануймо те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

07 березня
(вівторок)

Дитинству безпечні дороги (світловідбиваючі елементи)

(перегляд фільму)

Життя – це найдорожчий скарб, та в дитинству ми не розуміємо, що ним треба дорожити і здоров’я берегти.
Дотримуйтесь правил дорожнього руху, адже від цього залежить ваше життя і здоров’я!

02 березня
(четвер)

Корюківка: забута трегедія Другої світової війни

(урок пам'яті)

Символом жорстокості Третього Рейху стала незліченна кількість масових репресій проти мирного населення: чеська Лідице – 10 червня 1942 (320 осіб); білоруська Хатинь – 22 березня 1943 (149 осіб) французький Орадур-сюр-Глан – 10 червня 1944 (642 особи). Але трагедія, яка сталася 1-2 березня 1943 у невеличкому містечку Корюківка з ідеологічних причин не піддавалася розголосу. Лише зараз ми маємо можливість зрозуміти всю жорстокість та абсурдність даного явища, адже близько 7000 людей було вбито загонами СС та угорської військової жандармерії.

Убивство мирних жителів міста було каральною стратегією на дії партизанів, які кількома днями раніше напали на місцевий гарнізон, де більшість солдат були угорцями. Ранком 1 березня каральний загін оточив все селище та почав зганяти всіх його мешканців у велике приміщення (зокрема, церква та школа) та розстрілював групами по 50-100 людей. Далі вони проходилися по будинках, вбиваючи тих, хто намагався сховатися. Внаслідок цього Корюківка була спалена дотла, а населення – жорстоко вбите. 9 березня фашисти вирішили повернутися до селища та спалили заживо мешканців, яким вдалося втекти раніше.

«Партіями по 50—100 осіб жертв розстрілювали, незважаючи на стать і вік. 2 березня забиті трупами будинки (тільки в ресторані понад 500 тіл) почали підпалювати, але вбивства тривали.

Карателі прочісували місто, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. Віра Сильченко, яка сховалася в копиці сіна, бачила, як нелюди кинули у вогонь її матір, сестру й невістку. Одночасно великі групи людей косили з кулеметів на подвір’ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю згоріла.

Вцілілі корюківці сховалися або втекли в ліс; частина з них через кілька днів повернулися, здебільшого люди похилого віку», – описує доктор історичних наук Дмитро Вєдєнєєв.

Чи була можливість допомогли мирним жителям? Жодного разу, коли загони партизанів мали таку можливість, вони її ігнорували. Тому можна вважати це справжньою бездіяльністю. «Упродовж всієї каральної акції партизанське з’єднання Федорова залишалося в лісах за 15 км від Корюківки. Наказу від командування врятувати цивільне населення міста рядові партизани, які рвалися у бій, так і не отримали».

Досі відновлено лише імена 1893 жителів Корюківщини, що становить лише 28% від усіх загиблих. Корюківська трагедія – жорстокий злочин, спрямований проти мирного населення, і навіть 76 років від дня трагедії не дає нам можливість забути про цю жахливу сторінку в історії України.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

28 лютого
(вівторок)

Легальні та нелегальні наркотики

(урок здоров'я)

Ставлення до наркотиків у нашому суспільстві зовсім інше, ніж до алкоголю. Уже те, що за виготовлення, зберігання, транспортування їх з немедичною метою передбачено кримінальне покарання, є перепоною для всіх законослухняних громадян. Інакше кажучи, якщо вживання спиртного з точки зору будь-якої людини — її особиста справа, то вживання наркотиків відразу ставить суб'єкта в конфлікт із законом. У цьому випадку людина протиставляє себе суспільству, відкидає соціальні цінності.

Наркоманія породжує низку проблем, з якими самотужки не справитися. Вона руйнує людське здоров'я, родинне щастя, життя. Наркомани, як правило, стають на злочинний шлях, вони не доживають до старості. Тож чи варто створювати собі стільки проблем? У моральному, медичному, соціальному, правовому аспектах наркоманія — зло.

24 лютого
(п'ятниця)

Рік тому, 23 лютого, українці проживали звичайне життя: святкували дні народження та весілля, планували відпустки та майбутнє не підозрюючи, що вранці 24 вони прокинуться від вибухів ракет. А зараз новий лютий 2023 року. Ми вистояли цілий рік і довели, що українці – незламні!!!

21 лютого
(вівторок)

Мово рідна, слово рідне

(вебквест)

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day)  подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови. Відзначається воно щороку 9 листопада, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Цікаві факти про українську мову

Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%).

В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний.

Українська мова багата на синоніми та зменшувальні форми. Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру «П», а найменш уживаною є буква «Ф».

Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

Пройти вебквест можна ТУТ

20 лютого
(понеділок)

Розстріляні мрії

(урок-реквієм)

Герої такі не вмирають,
Вони будуть вічно живі.
Героїв завжди пам’ятають
На небі й на рідній землі!

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

20 лютого 2014 року стало найчорнішим днем в історії незалежної Української держави: цього дня у центрі столиці загинули десятки українців, які протестували проти режиму тодішнього президента.

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, релігійними й навіть політичними переконаннями. 

Найстаршому — Іванові Наконечному — тоді виповнилося 82 роки, 


а наймолодшому — Назарові Войтовичу — лише 17.

Першою жертвою став 21-річний Сергій Нігоян (вірменський юнак з українським серцем), який загинув від поранення картеччю у серце. Того, хто стріляв, так і не знайшли…

Детальна інформація розміщена ТУТ

17 лютого
(п'ятниця)

ІстФакт. Історія Тризуба

(перегляд фільму)

Тризуб — український національний символ, сучасний малий державний герб України у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому — герб князів Рюриковичів і Русі. Про походження і значення українського герба Тризуба існують різні теорії, жодна з них не є загальновизнаною, але можна виділити кілька теорій які є найбільш обґрунтованими — це трактування Тризуба як стилізованого зображення або сокола, або якоря-хреста.


19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою державний герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.


16 лютого
(четвер)

Історія розвитку обчислювальної техніки

(онлайн-екскурсія)

ENIAC (англ. Electronic Numerical Integrator and Computer) — перший у світі програмований комп'ютер, створений у 40-х роках 20-го століття в США. Комп'ютер розміщувався в Інституті електроніки Пенсильванського університету і займав площу 167 кв. м. Його вага складала 30 тонн, а споживання електроенергії — 150 кВт. Вартість розробки становила майже півмільйона доларів.

ENIAC було розроблено для вирішення однієї з складних і нагальних задач того часу — обрахунку балістичних таблиць армії.

ENIAC став першим широкомасштабним електронним цифровим комп'ютером, який можна було перепрограмувати для вирішення повного діапазону завдань (попередні комп'ютери мали тільки частину з цих властивостей). Побудований на замовлення армії США в Лабораторії балістичних досліджень для обрахунку балістичних таблиць і офіційно введений до ладу 15 лютого 1946 року.

День створення першого комп'ютера у світі відзначається 15 лютого.

15 лютого
(середа)

На їхню долю випала війна

(урок мужності)

Афганістан - ти край війни і крові,
 тих молодих завзятих юнаків,
в котрих у грудях полум'я любові,
 горить допоки дух їх не дотлів.
Афганістан - проклятий ти батьками,
всіх тих синів, котрих ти вербував.
Бо їх серця скривавлені ножами,
 у кожну мить, як воїн помирав.
Афганістан - твоя війна це сльози,
 братів, сестер і ледь живих батьків,
 жахлива спека і страшні морози,
 навіки в пам'яті відважних юнаків.
Пройшли роки, війну ж ту не забути,
 бо кожен воїн, що вернувсь живим
 згадає тих кого не повернути
 бо й вірний друг там згинув молодим.

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004). 

У вересні 1945 року закінчилась найжорстокіша у світі Друга Світова війна. Після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан. 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат.

15 лютого 2023 року виповнюється 34 роки із дня завершення неоголошеної війни. Вона  тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв, під час неї тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, - наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, - також наш співвітчизник.  За даними офіційних джерел, під час афганської війни загинули понад 15 тисяч солдатів, Україні війна обійшлася у більш ніж чотири тисячі загиблих. Зараз в Україні – понад  150 тисяч ветеранів афганської війни, з них близько восьми тисяч мають поранення, понад 6 тисяч є інвалідами.

Минають дні, ідуть роки
Життя листки перегортає
А біль Афгану на віки
В душі чомусь не замовкає…

Детальна інформація розміщена ТУТ

14 лютого
(вівторок)

День святого Валентина: цікавинки свята

(інформаційна хвилина)

День святого Валентина 14 лютого є неофіційним святом усіх закоханих, яке пройшло крізь століття, і сьогодні широко відзначається у всьому світі. Цей день, коли згадують ім’я святого, за популярністю може позмагатися хіба що з Днем Святого Миколая. 


Детальна інформація розміщена ТУТ

09 лютого
(четвер)

Правила дорожнього руху для учнів

(пам'ятка)

Пам’ятка з правил дорожнього руху
для школярів

 1. Йти до школи треба найкоротшим шляхом, по вулицях з найменшим рухом транспорту.

 2. Ходити треба тільки по тротуарах, дотримуючись правої сторони.

 3. По дорогах чи вулицях, де немає тротуарів, треба йти з лівої сторони, назустріч транспорту.

 4. Будьте обережні біля під’їздів дворів, звідки не очікувано може виїхати автомобіль.

 5. Не збирайтеся на тротуарах великими групами, не зупиняйтеся на поворотах, спусках чи підйомах, на мостах і під мостами.

 6. Спокійно, без метушні переходіть дорогу.

 7. Переходіть вулицю на перехрестях по пішохідних доріжках або в місцях, де є вказівники "Перехід".

 8. При переході впевніться в безпеці: подивіться спочатку наліво, дійшовши до середини дороги,- подивіться направо.

 9. Не перебігайте дорогу перед близько рухомим транспортом. Пам’ятайте, що автомобіль зразу зупинити неможливо!

 10. Автомобілі, автобуси, тролейбуси, які стоять, треба обходити ззаду, а трамваї – спереду.

 11. Не чіпляйтесь за рухомий транспорт, не катайтесь на проїзній частині вулиці і дороги на велосипедах, ковзанах, самокатах.

 12. Не влаштовуйте ігри на дорозі, тротуарах.

07 лютого
(вівторок)

20 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

(відеопам'ятка)

Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. Завжди потрібно пам'ятати правила поведінки в онлайн середовищі.


Детальна інформація розміщена ТУТ

02 лютого
(четвер)

Супергерої безпеки

(інструктаж для дітей в умовах війни)

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек  фізичних та психоемоційних  ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни. 


Детальна інформація розміщена ТУТ

31 січня
(вівторок)

Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку

(бесіда)

Деякі небезпеки наче дозрівають до сезону, у кожної з них свій термін. Одна з небезпек – це тонкий лід. Він може підвести нас восени, взимку і навесні. Щоб цього не трапилось, треба дотримуватись правил безпеки.

Правила поведінки на льоду та надання першої допомоги потерпілому

30 січня
(понеділок)

Квіти у полі, там де Крути...

(урок мужності)

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить в знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі,— присвячується.

Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, — життя,— присвячується.

Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам'яті та історії, героям, що впали в страшному бою під Крутами,— присвячується.

29  січня  –  День  пам’яті  героїв  Крут  –  саме  там, у 1918 році відбувся  бій,  що  на  довгі  роки  став  одним  із  символів  боротьбиукраїнського народу за свободу і незалежність.

29 січня 1918 року назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ ознаменувала відлік нового духовного  злету  нації,  який  уже  протягом  майже  століття  є  національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.

Йшов  1918  рік.  Четвертим  Універсалом  Центральна  Рада  проголосила Українську  Народну  Республіку  самостійною,  ні  від  кого  незалежною, суверенною  державою.  Проте  більшовицька  влада  не  хотіла  так  просто віддавати  свого  «молодшого  брата».  Після  захоплення  Харкова  та  Полтави більшовики  спрямували  своє  п’ятитисячне  військо  на  Київ  під  проводом Муравйова.

На  той  час  в  Центральній  Раді  не  було  армії.  Основна  її  частина  була розбита  більшовиками,  а  інша  перейшла  на  бік  червоних,  спокусившись фальшивими обіцянками.

У той важкий і грізний час на оборону рідного краю стали лише невеликі частини ідейних борців. У Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназії. Їх було 300.

Наступав  холодний  ранок  29  січня  1918  року.  О  9.00  годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися добою.  Юнаки  мужньо  відбивали  атаки  ворога,  не  залишаючи  своїх  позицій.

Проти них наступали матроси Балтійського флоту – їх було майже 5 тисяч старих вояків, а борців за волю України біля 600.

Бій  був  запеклий  і  тривав  до  полудня.  Молоді  воїни  билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості.

Земля дрижала. Схід вогнем горів,
Сурмили сурми. Гримали гармати.
А в їх очах, вогнистих та завзятих
Палав святий, благословенний гнів.

Сили  були  надто  нерівні.  Побачивши  безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але поки це  слово  дійшло  з  одного  боку  колії,  де  були  юнаки  старшинської  школи,  на протилежний бік до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати».

Юнаки-курсанти  відійшли  назад,  а  студенти  кинулись  вперед.  На  смерть… Пішли  на  ворога  з  багнетами,  бо  набоїв  уже  не  було.  І  падали,  падали  у нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів.

35  забрано  в  полон,  двадцять  сім  здорових  і  вісім  поранених. Довго  і  жорстоко  катували  їх.  Та  не  впали  на  коліна,  не  просили  пощади  і помилування.  Мужньо  зустріли  вирок:  поранених  відправити  до  Харкова, розстріляти. Наближалася страшна хвилина для засуджених. Один починає, всі інші  підхоплюють  «Ще  не  вмерла  Україна».  І  вже  лежать  тіла  юнаків  на  снігу, политому їхньою кров’ю.

П’янила ниву кров їх чиста
Звершилося: вже бій стихав,
І впали всі героїв триста!
Останніх, смілих – гнів садиста
В полоні всіх закатував.

Селяни  з  навколишніх  сіл  забрали  їхні  тіла,  поховали  за  християнським звичаєм. 1 березня 1918 року, після звільнення Києва, було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків за допомогою місцевих селян були знайдені ями, в яких лежали тіла героїв. Однак усіх загиблих знайти не вдалося.

19  березня  1918  року  до  Києва  приїхав  сумний  поїзд.  Убитих  було поховано  у  спільній  могилі  на  Аскольдовій  горі  –  на  аристократичному кладовищі  в  центрі  Києва.  Увічненням  цього  є  відома  поезія  Павла  Тичини «Пам’яті тридцяти».

Кров під Крутами  не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають  пелюстки  Волі.  Вже  29  січня  1919  року  на  роковини  бою  під Крутами,  до  Аскольдової  могили  героїв  прийшли  студенти  й  гімназисти.  Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які  життям заплатили герої.

 Слово  про  загиблих  виголосив  професор  Михайло  Грушевський.  Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови  за  визволення  Вітчизни,  і  Вітчизна  збереже  про  них  вдячну  пам’ять  на віки вічні!».

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.

В  масштабах  всесвітньої  історії  ця  битва  зовсім  невеличка.  Вона  не  є  зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації. Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

Слава, слава Україні і її народу,
Що своїм життям безцінним захищав свободу,
Що довідну самостійність розумом відстояв,-
Тричі слава Україні і її героям!

27 січня
(п'ятниця)

Голокост: Чужого горя не буває

(урок пам'яті)

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об´єднаних Націй ухвалила резолюцію, в якій постановила, що день 27 січня — це Міжнародний день пам´яті жертв Голокосту. Цей день було обрано не випадково: саме 27 січня 1945 року було звільнено від фашистів найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим, розташований в 70 кілометрах від Кракова. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

Слово «голокост» походить з грець­кої мови — і складається з двох частин: «випалений» або «спа­лений повністю», та «жертво­приношення». Спочатку слово «голокост» мало ре­лігійний підтекст, але також вживалося протягом сторіч по відношенню до катастроф та великого лиха, переважно пов'язаних з пожежами. Голокост - масове знищення нацистами єврейського населення Європи (у приблизному перекладі з грецької це слово означає "всеспалення", інше значення - катастрофа). 60% єврейського населення Європи піддалися систематичним переслідуванням і знищенню в Німеччині і на захоплених нею територіях в 1933-1945 роках.

 В середині ХХ ст. слово "голокось" вживали у пресі щодо хвилі терору проти євре    ського населення Європи початого Адольфом Гітлером. З середини 50-х років ХХ ст. слово "голокост" стало загальновживаним по відношенню до політики винищення нацистами під час Другої світової війни євреїв та інших народів Європи. У такому значенні суачсне слово "Голокос", на відміну від іншого його значення, пишеться з великої літери.

Складовою нацистських планів завоювати світ, найважливішим елементом ідеології, політики і практики нацистської Німеччини 1933-1945 рр. був антисемітизм - одна з форм національної нетерпимості, вираженої у ворожому ставленні до євреїв. На практиці він вилився в прагнення поголовного фізичного знищення євреїв у всьому світі. Це трагічне явище в історії людства здобуло назву Голокост.


Україна має свій Голокост. Пройшовши через страхіття Голодомору, українці як ніхто інший розуміють біль єврейського народу. Ми зобов’язані берегти пам´ять про Голокост і не допустити повторення подібного пекла у майбутньому.

Для багатьох народів незалежна Україна стала батьківщиною. Мир і злагода — це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам'ятаючи про трагедію минулої війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.

Презентація "27 січня - Голокост"

23 січня
(понеділок)

Захід, схід - одна країна! Це соборна Україна!

(урок історичної пам'яті)

Соборність України – це результат тривалої боротьби українського народу за свою свободу та незалежність. І подвиги героїв України ХХІ століття доводять, що за 100 років бажання українців жити в соборній незалежній Україні тільки укріпилося. Це бажання, яке тече по жилах нових поколінь українців, обов’язково допоможе їм вирости гідними громадянами своєї держави.

Яка ж багата, наша Україна: Схід, Захід, Південь, Північ. Міста, їх архітектура, їх традиції... Але всі вони - українські. Усі ми різні, але всі ми - УКРАЇНЦІ! Любити Україну, знати нашу історію, шанувати українські традиції - наш обов'язок.

Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в єдину землю однієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя.

9 жовтня 1918 р. на засіданні австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНР К.Левицький висловив загальне прагнення галицького народу до Києва. 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові відомий західноукраїнський політичний і громадський діяч Семен Вітик закликав до негайної злуки з Великою Україною.

 Українська Національна Рада, яка 3 січня 1919 року одностайно прийняла ухвалу про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою.

Київські видання друкували численні статті, інформації, інтерв’ю, присвячені об’єднанню українських республік.

І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Уранці 22 січня біля святої Софії було велелюдно. Вхід з Володимирської вулиці прикрашала тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи. «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну Велику Україну…

 

Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу».

З того часу вже стали марними спроби наново поставити той штучний кордон. І в цьому велика заслуга творців Акту Соборності 22 січня 1919 року.

Акція «Живий ланцюг» стала однією з найяскравіших подій під час руху за відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. Патріотичні сили в передчутті розпаду СРСР згуртувалися й 21 січня 1990 року організували "живий ланцюг" між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України, як запорука існування єдиної, соборної України. Від 1 до 3 мільйонів людей, узявшись за руки, створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова. 

З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу. В 2008-2011 роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. Таким чином символічно об'єднували правий та лівий береги Дніпра. Найбільшого розмаху акція досягла 22 січня 2011 р. коли «живий ланцюг» було утворено більше, ніж у 20 містах України. 29 листопада 2013 року в рамках Євромайдану відбувся живий ланцюг Україна-Європа, до кордону з ЄС. Довжина ланцюга 625 км, 520 тисяч осіб. За останні роки наймасштабнішою акція була в січні 2014 року, коли українці вкотре нагадали, що наша держава єдина.

День Соборності, наразі, відзначається на державному рівні щорічно. «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» – свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 р. № 42/99.

Територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо усвідомлювати, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Відродження Батьківщини – це єдність наших душ, воскресіння духовності, культури, мови. 

20 січня
(п'ятниця)

20 січня - День Автономної Республіки Крим

(інформаційна хвилина)

Крим - Україна.
Цього дня в 1991 році більшість кримчан на загальнокримському референдумі висловилися за відновлення Кримської автономії, що визначило статус Криму у складі України.
Враховуючи волю кримчан, 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки». У період загальної ейфорії суверенізації Крим пережив чи не весь світовий досвід державного будівництва, у тому числі президентську і парламентську форми правління і період лихоліття - без Конституції і повноважень, не раз опинявся на межі міжнаціональних і соціальних конфліктів.
Але кримчанам вистачило мудрості не переступити межу і з точки зору здорового глузду побудувати конструктивні відносини з державою, між органами влади, людьми різних національностей, що було необхідною передумовою для соціально-економічного розвитку.
На початку 2014-го року, зусиллями Російської Федерації і її агресивними діями відносно України, ці передумови було віроломно перекреслено, кримська територія окупована, а кримське суспільство позбавлене привілеїв української автономії. Український народ, що відрізняється від російського агресора своєю толерантністю, консолідувався. Почалася боротьба за мирне повернення Криму, який і зараз по діючим міжнародним протоколам є територією України.

16 січня
(понеділок)

Цитадель: 242 дні оборони

(урок мужності)

16 січня День пам’яті «кіборгів» - в Україні вшановують захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту від російських окупантів та терористів.

Бої за стратегічний об’єкт точилися з 26 травня

2014 по 22 січня 2015 року.

Протягом 242 днів з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю українські військовослужбовці, добровольці, медики та волонтери утримували оборону будівель летовища, а також контролювали навколишні села.

«Кіборги» витримали – не витримав бетон!», – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців. Українських захисників аеропорту «кіборгами» спочатку прозвали самі російські бойовики, які були вражені стійкістю та мужністю наших військових.

Пізніше назва українських захисників Донецького аеропорту «кіборгами» стала символом національної мужності та оплоту народного духу, відданості ідеалам вільної та незалежної України.


Перший бій між українськими оборонцями та російськими бойовиками-окупантами за встановлення контролю над Донецьким аеропортом відбувся наприкінці 26 травня 2014 року, коли російські терористи та бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Того дня російські окупанти відступили, зазнавши важких втрат і на кілька місяців відмовились від штурму летовища.

З кінця травня українські захисники утримували старий та новий термінали аеропорту. Опорним пунктом  було селище Піски — через нього поставляли провізію, боєприпаси, медикаменти та здійснювалася ротація.

Російські бойовики-терористи здійснювали систематичні штурми терміналів, займаючи нові позиції, втрачаючи їх та знову готуючи штурми. Внаслідок боїв руйнувалася інфраструктура аеропорту — у грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал, 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа, яку утримували українські бійці.

15 січня 2015 року почалася нова фаза оборони Донецького аеропорту. Терористи перед приїздом представників місії ОБСЄ обстрілювали новий термінал аеропорту та впритул підійшли до українських позицій. Вони планували почати з нового терміналу обстрілювати міжнародну місію, щоб звинуватити в цьому українських військових.

Того дня під час боїв за аеропорт загинули двоє українських військових. При штурмі аеропорту ворожою стороною, псковські десантники втратили понад 130 осіб.

У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи — на фінальних етапах битви українські вояки утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником.

16 січня терористи відійшли в район Спартака й відновлювали свою боєздатність, отримували підкріплення. Опівночі бойовики обстріляли метеовежу з РСЗВ «Град» і після цього до самого ранку не відкривали вогонь.

Протягом ночі з 16 на 17 січня терористи обстрілювали аеропорт зі стрілецької зброї, мінометів та артилерії.

18-21 січня російські загарбники підірвали новий термінал, бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася - загинуло 58 захисників –«кіборгів», які відстоювали плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з аеропорту, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Донецький аеропорт та селище Піски протягом 242 днів захищали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 українських захисників, близько 440 зазнали поранень. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких, на жаль, посмертно.

Оборона ДАПу — справжній доказ того, що українське військо — сильне, безстрашне та незламне. Тоді у страшних боях українське військо вистояло, не вистояв бетон.

Подвиг захисників Донецького аеропорту став символом мужності і стійкості духу української армії. Про оборону донецького летовища написано десятки книг, знято сотні документальних матеріалів та художній фільм «Кіборги».

31 грудня
(субота)

З Новим 2023 роком!

Нехай він видасться переможним у всіх сенсах: для нашої України – над ворогом, для всіх людей – над тими стражданнями, які принесли окупанти на нашу землю. Нехай рік новий дарує тільки позитивні емоції. Нехай всі добрі мрії й бажання втілюються в життя.

06 грудня
(вівторок)

286 день

Мужність та відвага крізь віки

(урок мужності)

6 грудня українці відзначають державне свято – Дня Збройних сил України. Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги.Дата приурочена до дня ухвалення Закону України «Про Збройні сили України» – подія відбулася саме 6 грудня 1991 року. Також урочиста дата пов’язана із 6-м грудня 1919 року. Це день став початком однієї зі славетних сторінок української армії – Першим зимовим походом Дієвої армії УНР.
     Збройні сили – це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, справжня гарантія державного суверенітету. Тому у цей день ми вшановуємо всіх, хто причетний до високого і почесного звання військовослужбовця, хто обрав для себе нелегку, але достойну професію – захищати Україну, її суверенітет і незалежність.


05 грудня
(понеділок)

285 день

Волонтери - люди доброї волі

(виховна година)

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – саме Революція Гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух.

Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність.

Прийміть щирі вітання зі святом і слова подяки від імені кожної людини за вашу безкорисливу працю на благо процвітання добра і миру на землі, за щиру допомогу тим, хто її потребує!!!

Детальніше про ці події можна дізнатися ТУТ

01 грудня
(четвер)

281 день

СНІД - смертельна загроза людству!

(інформаційна хвилина)

Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя.

Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ і його кінцева стадія СНІД. СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.

З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що слугує справі зміцненню організованих зусиль у боротьбі з пандемією, яка поширюється у всіх регіонах світу.

СНІД – це найболючіша біда,

Бо гине молодь в світі!

А найстрашніше помирають діти!

Ми хочемо, щоб із лиця Землі

Зникла оця чума проклята…


Нехай батьки і матері

Припинять сльози проливати

Нехай Земля почує сміх дітей

Здорових, молодих людей


Детальніше про ці події можна дізнатися ТУТ

25 листопада
(п'ятниця)

275 день

Голодомор 1932 - 1933 рр. Геноцид українського народу

(урок пам'яті)

Голодомор — це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він був скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави. У 2006 році Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор визнано геноцидом українського народу. У 2010 році постановою Апеляційного суду міста Києва доведено геноцидний характер Голодомору, намір Сталіна, Молотова, Кагановича, Постишева, Чубаря, Хатаєвича, Косіора знищити частину української нації. Під час вчинення особливо тяжкого злочину геноциду в 1932–1933 рр. комуністичний тоталітарний режим знищив мільйони.


Детальніше про ці події можна дізнатися ТУТ

21 листопада
(понеділок)

271 день

Тернистий шлях до свободи

(урок мужності)

Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії: не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів – вони змінювалися і будуть змінюватися. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Процес не завершено. Бо історія штука не скороспішна. Коли ж завершиться – будуть і правильні рішення, і справжні лідери.

Отже, у чергову річницю Початку згадаємо день за днем, як все це відбувалося.

16 листопада
(середа)

266 день

Небезпека під час воєнного стану

(година спілкування)

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводять у країні або в окремих її місцевостях у випадку збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, її територіальній цілісності.

Воєнний стан передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За виняткових обставин воєнний стан застосовують для відновлення порядку в країні та збереження цивільної форми врядування, або для об'єднання людей у випадку військового вторгнення іншою країною.


Як поводити себе, якщо навчальний процес відбувається офлайн під час воєнного стану, дізнаєшся переглянувши презентацію Безпека життєдіяльності під час офлайн навчання в умовах воєнного стану

09 листопада
(середа)

259 день

09 листопада - День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».




   За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.


Більш детальну інформацію про свято можна дізнатися ТУТ

01 листопада
(вівторок)

251 день

Безпечна поведінка в побутових умовах

Шановні батьки та юні друзі!

Саме досвід батьків дитина переймає в процесі її становлення, як особистості, саме від них вона вперше дізнається про Всесвіт, про те, що добре, а що погане. 

Досвід – це модель поведінки, яка формується під час вирішення певних життєвих ситуацій за програмою: «певна умова — певне рішення». Інакше кажучи, потрапляючи у подібну ситуацію людина діє за раніше сформованою схемою. Саме цим моделям поведінки ми повсякденно навчаємо своїх дітей. Ось чому, насамперед, батькам дуже важливо знати та дотримуватися  елементарних правил безпеки в житті та побуті.


Перегляньте Відео


Важливо знати! Коли дитина бачить, що батьки завжди вимикають все газове та електрообладнання, виходячи з приміщення, своєчасно ремонтують пошкоджені розетки, вимикачі та інші, слідкують за тим, щоб балкони та сходові клітини в під’їзді не були захаращені, паркують свій автомобіль таким чином, щоб він не стояв на пожежному гідранті та не перешкоджав проїзду іншим автомобілям, у тому числі й спеціальному транспорту служб швидкого реагування, у неї формуються корисні звички та позитивний світогляд. Таким чином, батьки, які завжди готові допомогти ближньому, дбають про власну  безпеку та безпеку оточуючих, можуть бути впевненими, що їхня дитина вчинятиме так само, а відповідно забезпечить власну безпеку і собі, і своїм дітям в майбутньому. Ваша звичка позитивно, по-доброму реагувати на оточуючий світ, дотримуватися правил безпеки життя, як наслідок, буде чудовим прикладом також і для інших людей.

«Найвища перемога ― це перемога над самим собою. Це означає перемогти свої негативні думки, навчитися їх контролювати, навчитися контролювати свої емоції».  

Анастасія Нових

Давайте нагадаємо собі кілька правил і візьмемо їх на озброєння:

  1. Причиною пожежі може стати неправильне користування електроприладами: електочайниками, електрокип’ятильниками, прасками, телевізорами, комп’ютерами, холодильниками.

  2. Якщо засидівся перед телевізором чи комп’ютером, пам’ятай, що шкодиш не лише своїм очам, але й наражаєш себе на небезпеку через можливість виникнення пожежі. При перегріванні електроприлади можуть самозагорятися. Обов’язково давай перепочивати і своїм очам, і телевізору.

  3. Не можна одночасно вмикати кілька електроприладів, адже перевантаження електромережі призводить до пожежі.

  4. Коли є бажання допомогти мамі й попрасувати речі, пам’ятай, що залишати без догляду ввімкнену в розетку праску не можна.

  5. Підігріваючи собі їжу, пам’ятайте, що цей про це не можна залишати без нагляду.

  6. Не забувайте перевіряти чи вимкнули Ви воду, газ та світло.

  7. Коли Ви знаходитесь самі удома пам’ятайте, що розваги мають бути безпечними. Не грайтеся сірниками, дуже небезпечно запалювати їх в приміщеннях, на балконах чи горищах. Ви можете тільки уявити, яке лихо може статися через це.

В разі, якщо виникла пожежа чи інша небезпечна ситуація не панікуй, відразу зателефонуй до Служби порятунку за номером «101».


Пам’ятайте! Ваша дитина копіює Вас в усьому: у словах, вчинках, поведінці. Таким чином дитина пізнає світ, навколишню реальність. Дитина вчиться відпочивати, працювати, реагувати на ті чи інші життєві ситуації. Саме тому вкрай важливо кожному дорослому пам’ятати, що своєю позитивною поведінкою, добрими вчинками, шанобливим ставленням до оточуючих, дотриманням правил поведінки, суспільної моралі та правил безпеки ми закладаємо не тільки майбутнє нашої дитини, але й суспільства в цілому. Все залежить від нас самих. Благородність виховується благородністю. Добро породжує добро!

14 жовтня
(п'ятниця)

233 день

14 жовтня - День захисників та захисниць України

В Україні ми десятиліттями святкували День захисника Вітчизни взимку, 23 лютого. Але у 2014 році настав кінець цієї радянської традиції.

День захисника Вітчизни — одне з найважливіших свят Росії, яка напала на Україну та вбиває наших мешканців.

Указ про те, щоб віддавати честь мужності та героїзму захисникам України саме 14 жовтня, у велике свято усіх вірян — Покрову, підписав п’ятий президент України Петро Порошенко у жовтні 2014 року.

День захисників та захисниць України у 2022 році має особливе значення.

Цього дня, 14 жовтня, ми вітаємо всіх, хто захищав нашу країну і продовжує це робити після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Саме цим людям ми вдячні за те, що маємо можливість жити, любити та вірити у перемогу нашої країни у містах, де не ведуться бойові дії.

Більш детальну інформацію про свято та козаків можна дізнатися ТУТ

01 вересня
(четвер)

190 день

Мої майже вже дорослі діти!

Цьогоріч незвичне Перше вересня (190 день війни, яка почалася ще в далекому  2014 році). Але ніхто і ніщо не може зіпсувати свято - свято знань, свято початку нового навчального року.

Щиро вітаю вас з Днем знань. Бажаю натхнення, терпіння та завзяття. Впевнена - скоро зустрінемося.

Миру кожній родині.

СЛАВА УКРАЇНІ!!! 💙💛

2022 - 2023 навчальний рік

08 лютого
(вівторок)

8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом "Разом для найкращого Інтернету"

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів.

Пропоную вам скористатися ресурсами та розширити й поглибити знань

про безпечний Інтернет та соціальні мережі.

Веб-квест. "Хто правила безпеки знає,тому Інтернет допомагає!

Відео. Казка про золоті правила безпечного Інтернету

 

31 січня
(понеділок)

Крути – і сум, і біль, і вічна слава України

День пам’яті Героїв Крут – одна з трагічних і водночас високо легендарних сторінок в історії української визвольної боротьби 1917-1921 рр.

 

Ви всі спочили в темній могилі                                                             

Та нас в неволю не повернути,                                                              

Бо і в нас були вже Фермопіли                                                              

Бо впало триста, ген там, де Крути!

 

Відео. Недооцінений урок історії. Герої Крут. https://www.youtube.com/watch?v=Bd3t87R4Cd8



Немає коментарів:

Дописати коментар